01
/
Великий проєкт “Український Ліван” розпочався із глибинного дослідження про спільні ниточки минувшини й сучасності України та Лівану. Автор цього дослідження — видатний український науковець, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Ліванській Республіці Ігор Осташ.
Книга “Український Ліван”, яка надрукована українською та арабською мовами, відкриває читачеві існування багатовікових історичних і культурних зв’язків між Україною та Ліваном, між частинами Європи та Близького Сходу.
Перше, що пов’язує Ліван та Україну, із чого й починає розповідь у книзі дослідник, – мощі великомучениці Варвари. Свята Варвара, за однією з версій, народилася в ліванському Геліополісі, що тепер Баальбек. Автор подає історію того, як саме мощі святої Варвари потрапили до Київської Русі, і як ліванська великомучениця стала покровителькою й для українців. Її мощі дотепер зберігаються у Володимирському соборі в Києві.
Другий факт, що засвідчує зв’язки між Близьким Сходом та територією сучасної України – це історія тісних взаємин Київського та Антіохійського престолів. У 2019 році Ігор Осташ, автор книжки та Посол України у Лівані, віднайшов на території Лівану примірник Євангелія арабською мовою, яке Іван Мазепа подарував Антіохійській Церкві. На початку XVIII століття Мазепа надав фінансову підтримку Антіохійському престолу, і завдяки гетьману православні арабського світу отримали змогу використовувати книги, євангельські тексти для богослужінь та молитви.
У наступних розділах Ігор Осташ запрошує у подорож святими місцями. Зокрема тими, які відвідував київський паломник, мандрівник і письменник Василь Григорович-Барський. Автор подає власні спостереження, сучасні описи святинь і пам’яток раннього християнства на території Лівану, які вказав Барський у записках.
Дослідник пропонує й літературну історію. Наприклад, докладне ліванське життя Агатангела Кримського, деталі створення його “Бейрутських оповідань” і “Пальмового гілля”. А також пише про відвідини Лівану Миколою Гоголем.
У наступних розділах Ігор Осташ запрошує у подорож святими місцями. Зокрема тими, які відвідував київський паломник, мандрівник і письменник Василь Григорович-Барський. Автор подає власні спостереження, сучасні описи святинь і пам’яток раннього християнства на території Лівану, які вказав Барський у записках.
Дослідник пропонує й літературну історію. Наприклад, докладне ліванське життя Агатангела Кримського, деталі створення його “Бейрутських оповідань” і “Пальмового гілля”. А також пише про відвідини Лівану Миколою Гоголем.
У наступних розділах Ігор Осташ запрошує у подорож святими місцями. Зокрема тими, які відвідував київський паломник, мандрівник і письменник Василь Григорович-Барський. Автор подає власні спостереження, сучасні описи святинь і пам’яток раннього християнства на території Лівану, які вказав Барський у записках.
Дослідник пропонує й літературну історію. Наприклад, докладне ліванське життя Агатангела Кримського, деталі створення його “Бейрутських оповідань” і “Пальмового гілля”. А також пише про відвідини Лівану Миколою Гоголем.
У наступних розділах Ігор Осташ запрошує у подорож святими місцями. Зокрема тими, які відвідував київський паломник, мандрівник і письменник Василь Григорович-Барський. Автор подає власні спостереження, сучасні описи святинь і пам’яток раннього християнства на території Лівану, які вказав Барський у записках.
Дослідник пропонує й літературну історію. Наприклад, докладне ліванське життя Агатангела Кримського, деталі створення його “Бейрутських оповідань” і “Пальмового гілля”. А також пише про відвідини Лівану Миколою Гоголем.
У наступних розділах Ігор Осташ запрошує у подорож святими місцями. Зокрема тими, які відвідував київський паломник, мандрівник і письменник Василь Григорович-Барський. Автор подає власні спостереження, сучасні описи святинь і пам’яток раннього християнства на території Лівану, які вказав Барський у записках.
Дослідник пропонує й літературну історію. Наприклад, докладне ліванське життя Агатангела Кримського, деталі створення його “Бейрутських оповідань” і “Пальмового гілля”. А також пише про відвідини Лівану Миколою Гоголем.
У наступних розділах Ігор Осташ запрошує у подорож святими місцями. Зокрема тими, які відвідував київський паломник, мандрівник і письменник Василь Григорович-Барський. Автор подає власні спостереження, сучасні описи святинь і пам’яток раннього християнства на території Лівану, які вказав Барський у записках.
Дослідник пропонує й літературну історію. Наприклад, докладне ліванське життя Агатангела Кримського, деталі створення його “Бейрутських оповідань” і “Пальмового гілля”. А також пише про відвідини Лівану Миколою Гоголем.
У наступних розділах Ігор Осташ запрошує у подорож святими місцями. Зокрема тими, які відвідував київський паломник, мандрівник і письменник Василь Григорович-Барський. Автор подає власні спостереження, сучасні описи святинь і пам’яток раннього християнства на території Лівану, які вказав Барський у записках.
Дослідник пропонує й літературну історію. Наприклад, докладне ліванське життя Агатангела Кримського, деталі створення його “Бейрутських оповідань” і “Пальмового гілля”. А також пише про відвідини Лівану Миколою Гоголем.
У наступних розділах Ігор Осташ запрошує у подорож святими місцями. Зокрема тими, які відвідував київський паломник, мандрівник і письменник Василь Григорович-Барський. Автор подає власні спостереження, сучасні описи святинь і пам’яток раннього християнства на території Лівану, які вказав Барський у записках.
Дослідник пропонує й літературну історію. Наприклад, докладне ліванське життя Агатангела Кримського, деталі створення його “Бейрутських оповідань” і “Пальмового гілля”. А також пише про відвідини Лівану Миколою Гоголем.
У наступних розділах Ігор Осташ запрошує у подорож святими місцями. Зокрема тими, які відвідував київський паломник, мандрівник і письменник Василь Григорович-Барський. Автор подає власні спостереження, сучасні описи святинь і пам’яток раннього християнства на території Лівану, які вказав Барський у записках.
Дослідник пропонує й літературну історію. Наприклад, докладне ліванське життя Агатангела Кримського, деталі створення його “Бейрутських оповідань” і “Пальмового гілля”. А також пише про відвідини Лівану Миколою Гоголем.
У наступних розділах Ігор Осташ запрошує у подорож святими місцями. Зокрема тими, які відвідував київський паломник, мандрівник і письменник Василь Григорович-Барський. Автор подає власні спостереження, сучасні описи святинь і пам’яток раннього християнства на території Лівану, які вказав Барський у записках.
Дослідник пропонує й літературну історію. Наприклад, докладне ліванське життя Агатангела Кримського, деталі створення його “Бейрутських оповідань” і “Пальмового гілля”. А також пише про відвідини Лівану Миколою Гоголем.
Один із найрозлогіших розділів – про ліванського письменника Михайла Нуайме і його “полтавські витоки”. Виявляється, реформатор близькосхідної літератури отримав освіту в Полтавській духовній семінарії. Саме Нуайме створив найбільш відомий переклад “Заповіту” Шевченка арабською мовою.
Книга розповідає про українських дипломатів минулих століть, які обіймали ключові посади на Близькому Сході. Наприклад, про губернатора Гірського Лівану Музаферра Пашу, який за походженням був українцем. Про Костянтина Базилі, генерального консула у Сирії та Палестині, який також був і другом Миколи Гоголя, випускником Ніжинської гімназії. походженням був українцем. Про Костянтина Базилі, генерального консула у Сирії та Палестині, який також був і другом Миколи Гоголя, випускником Ніжинської гімназії.
Книга розповідає про українських дипломатів минулих століть, які обіймали ключові посади на Близькому Сході. Наприклад, про губернатора Гірського Лівану Музаферра Пашу, який за походженням був українцем. Про Костянтина Базилі, генерального консула у Сирії та Палестині, який також був і другом Миколи Гоголя, випускником Ніжинської гімназії. походженням був українцем. Про Костянтина Базилі, генерального консула у Сирії та Палестині, який також був і другом Миколи Гоголя, випускником Ніжинської гімназії.
Книга розповідає про українських дипломатів минулих століть, які обіймали ключові посади на Близькому Сході. Наприклад, про губернатора Гірського Лівану Музаферра Пашу, який за походженням був українцем. Про Костянтина Базилі, генерального консула у Сирії та Палестині, який також був і другом Миколи Гоголя, випускником Ніжинської гімназії. походженням був українцем. Про Костянтина Базилі, генерального консула у Сирії та Палестині, який також був і другом Миколи Гоголя, випускником Ніжинської гімназії.
Книга розповідає про українських дипломатів минулих століть, які обіймали ключові посади на Близькому Сході. Наприклад, про губернатора Гірського Лівану Музаферра Пашу, який за походженням був українцем. Про Костянтина Базилі, генерального консула у Сирії та Палестині, який також був і другом Миколи Гоголя, випускником Ніжинської гімназії. походженням був українцем. Про Костянтина Базилі, генерального консула у Сирії та Палестині, який також був і другом Миколи Гоголя, випускником Ніжинської гімназії.
Історичну частину дослідження завершують розповіді про українську оперну співачку Лідію Липковську, що стала професоркою Ліванської академії мистецтв, та про інженера Івана Рубинського, що вимостив гірські шляхи Лівану й отримав Орден Кедра.
Історичну частину дослідження завершують розповіді про українську оперну співачку Лідію Липковську, що стала професоркою Ліванської академії мистецтв, та про інженера Івана Рубинського, що вимостив гірські шляхи Лівану й отримав Орден Кедра.
Історичну частину дослідження завершують розповіді про українську оперну співачку Лідію Липковську, що стала професоркою Ліванської академії мистецтв, та про інженера Івана Рубинського, що вимостив гірські шляхи Лівану й отримав Орден Кедра.
Левова частка “Українського Лівану” – це опис сучасних взаємин країн, а також взаємодопомоги і підтримки. Наприклад, розповідь про українські “блакитні шоломи” у Лівані, те, як українські військові розміновували ліванські землі, відбудовували зруйновані війною населені пункти, як українські медики надавали безплатну допомогу десяткам тисяч ліванців.
“Український Ліван” – це перше ґрунтовне засвідчення тісних взаємин між Україною та Ліваном, це також чи не перша докладна розповідь про просування України на Близькому Сході.
Автор зачіпає і питання української жінки в Лівані. Українські жінки, наприклад, очолюють Громаду українців у Лівані, організовують виставки, відкривають галереї, опікуються православними та греко-католицькими громадами, створюють освітні центри.
Яскравим доповненням та своєрідною ілюстрацією книги став документальний фільм
“Український Ліван“.
Автор та ведучий стрічки — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Лівані Ігор Осташ.
Режисер фільму — Станіслав Литвинов,
Оператор-постановник — Михайло Шелест,
другий оператор – Ілля Кондратенко,
редактори – Марина Гримич та Андріана Біла,
композитори – Мішель Фадель та Ілларія (Катерина Середа).
Хронометраж: 76 хвилин
Документальний фільм-феномен, стрічка-відкриття, потужний інструмент в інформаційному полі, переконливий аргумент на політичній, дипломатичній арені.
“Український Ліван” став візуальним втіленням дослідження про українсько-ліванські зв’язки. У ньому можна крізь призму вишуканих, надзвичайно живописних та глибоких кадрів зрозуміти, осягнути та поринути в історію обох народів. Глядач має змогу милуватися унікальними археологічними деталями, найдавнішими книгами, архітектурними об’єктами, які засвідчують спільні ниточки України та Лівану.
Іноземний глядач, особливо із Близького Сходу, завдяки фільму має змогу познайомитися з головними українськими містами — Києвом, Львовом, Полтавою, Харковом, Одесою, а також і насолодитися красою маленьких сіл та містечок. Для українського глядача “Український Ліван” може стати справжнім “першим побаченням” з Ліваном, “арабською Швейцарією”, “країною меду й молока”. Адже у фільмі за допомогою мистецтва аерозйомки передано унікальну красу головних ліванських пам’яток: Храм Бахуса у Баальбеку, фортеця Сайди, біблійний Сидон, греко-католицькі та православні монастирі Святої Землі, доісторичний фінікійський Біблос, твердиня Антіохійського патріархату – Баламанд, справжнє чудо природи – Кедровий гай, давньоримські колонади храмів.
Ігор Осташ, Станіслав Литвинов, Михайло Шелест стали першою іноземною командою, яка зафільмувала унікальні кадри дроном майже по всій території Лівану!
Символічно, що кадри кінострічки також уже стали історією та увічненням пам’яті тих місць, які, на жаль, сьогодні зруйновані. Саме у фільмі глядач може побачити те, яким був Бейрут до вибуху 4 серпня 2020 року, якими були українські міста, зокрема героїчний Харків, до повномасштабного російського вторгненням 24 лютого 2022 року.
Кінотеатральні прем’єри відбулись в містах Лівану та України в 2020-2021 роках, зокрема в містах
Бейрут, Сайда, Захлє, Київ, Харків, Львів. Наразі фільм доступний для перегляду онлайн.
Портал “Українські місця в Лівані” — це третя частина великого однойменного проєкту. Він є своєрідним збірником напрацювань, які були здійснені під час роботи над книгою та фільмом.
Але це водночас і путівник, компас для знайомства з місцями та постатями, що назавжди зафіксували спільні перетини України та Лівану.
У розділі “МІСТА” ви зможете ознайомитись з місцями Лівану, в яких побували видатні українці та прокласти маршрут на мапі, щоб відвідати їх із туристичною метою.
У розділі “ВИДАТНІ УКРАЇНЦІ” ви дізнаєтеся про тих людей, які залишили помітний слід в історії Лівану. Можливо, ви навіть відкриєте для себе незнані досі ліванські сторінки життя Миколи Гоголя, Лідії Липковської, Агатангела Кримського та інших.
Розділ “ЄВАНГЕЛІЄ” розповість вам про дуже особливу й цікаву сторінку історичного минулого України та Лівану. Йдеться про одне з перших арабомовних друкованих Євангелій 1708 року, яке було надруковане коштом українського гетьмана Івана Мазепи для християн Близького Сходу.
За допомогою інтерактивної мапи, що розміщена на сайті, ви зможете помандрувати усіма українськими місцями Лівану.
Український науковець, політик та дипломат. Надзвичайний та Повноважний Посол України в Лівані (2016-2022 рр.). Автор книги-дослідження “Український Ліван”, автор однойменного документального фільму, автор стрічки “Євангеліє від Івана Мазепи” (у процесі виробництва), ініціатор багатьох культурно-дипломатичних проєктів про взаємозв’язок України та Лівану. Автор ідеї та онлайн-проєкту “Українські місця в Лівані”.
Український режисер, продюсер, дослідник ліванського кінематографу, експерт Українського культурного фонду. Режисер документальних стрічок “Український Ліван” та “Євангеліє від Івана Мазепи” (у процесі виробництва). Організатор та продюсер культурно-дипломатичних проєктів та ініціатив, що спрямовані на поглиблення взаємин України та Лівану.
Керівник онлайн-проєкту “Українські місця в Лівані”.
Співробітниця МЗС України, експертка з публічної та культурної дипломатії, філологиня, авторка статей про українсько-ліванські взаємини для “Радіо Свобода”, Всеукраїнської газети “День”, “Критики”. Редакторка фільму “Український Ліван”.
Авторка наукового дослідження «Публічна дипломатія України щодо Ліванської Республіки в період 2016-2022 рр.»
Редакторка та авторка текстів для онлайн-порталу “Українські місця в Лівані”.
Референт Посольства України в Лівані
Оператор-постановник проєкту “Український Ліван”
Перекладач арабською мовою текстів для онлайн-порталу “Українські місця в Лівані”
Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити вам найкращий досвід роботи на нашому веб-сайті. Натискаючи "Погоджуюся", Ви погоджуєтеся з нашою політикою використання файлів cookie.
