01 /

Мазепинське
Євангеліє
1708 року

Мазепинське
Євангеліє
1708 року

scroll to bottom

Гортайте донизу,
щоб дізнатись цікаве

Мазепинське Євангеліє 1708 року

Унікальне Євангеліє, що було надруковане коштом українського гетьмана Івана Мазепи у 1708 році в сирійському місті Алепо для арабськомовного світу. Воно містить дуже символічну присвяту Антіохійського патріарха Афанасія ІІІ (Даббаса) гетьману Іванові Мазепі, що засвідчує великий авторитет українського керманича, його мудру політику, яка має колосальний вплив на сьогодення.

Поверненню святині на українські землі у вигляді факсимільного видання передувала кропітка робота Надзвичайного і Повноважного Посла України в Лівані Ігоря Осташа. Саме він віднайшов примірники Мазепинського Євангелія на території Лівану та України.

Контакти Гетьманщини із православним Сходом

Відносини між Православною Церквою України і православ’ям Близького Сходу є давніми.

У 1656 році Київ відвідав Антіохійський патріарх Макарій. На Близький Схід він взяв із Києва передану йому митрополитом Сильвестром частку мощів Святої Варвари.

Найбільш вагомого значення стосунки Церков набули за часів гетьмана Івана Мазепи. Оскільки Українська Православна Церква на той час перебувала під окупацією Московського патріархату, стратегічна лінія Мазепи була скерована на те, аби зміцнити Українську Церкву як державну Церкву Гетьманщини. Зробити це можна було шляхом обґрунтування перед патріархами Близького Сходу неканонічності переходу Київської митрополії під зверхність Московського патріархату від Константинопольського в 1686 році.

Задля цього гетьман активізував відносини із православним Сходом:

  • надавав істотну підтримку патріархам Константинопольському, Олександрійському, Антіохійському, Єрусалимському;
  • пожертвував 50 тисяч золотих і 30 тисяч дукатів на відновлення Великої Лаври преподобного Сави Освяченого в Єрусалимі;
  • подарував золоту чашу, лампаду, срібний вівтар до храму Гробу Господнього (вартістю 20 тисяч золотих).

Дружні взаємини між гетьманом Мазепою та Антіохійським патріархом Афанасієм ІІІ (Даббасом) розпочалися якраз саме тоді, коли він здійснював місії на території Валахії, Молдови й України у пошуках підтримки для Православної Церкви Сходу.

Іван Мазепа був одним із тих меценатів, хто надав реальну допомогу православним християнам арабського світу. Результатом щедрої підтримки гетьмана стало видання у січні 1708 року в Алепо за кошти Мазепи Євангелія арабською мовою.

На видання Євангелія, яке було подарунком Антіохійській Церкві, гетьман надав 3000 золотих, а до цього виділив іще 3000 на підтримку Антіохії. Книгу було видано у друкарні, яку подарував валаський господар К. Бринковяну.

Історія пошуків

Про факт існування Євангелія науковцям було відомо давно.

  • У 1942 році історик Микола Андрусяк у нарисі “Гетьман Іван Мазепа як культурний діяч”, виданому у Празі, писав: “Збереглися до наших днів примірники арабського Євангелія, виданого коштом Мазепи в Алепо у 1708 році для богослужбового вжитку православних сирійців”.
  • У 1993 році наукова експедиція НАНУ у пошуках Євангелія вирушила маршрутом Батурин-Київ-Бендери-Варниця-Ясси-Галац. У Бухаресті, що був останнім місцем призначення експедиції, було виявлено примірник арабського “Євангелія”.
  • У 2009 році український дослідник і дипломат Теофіл Рендюк зробив у бібліотеці Румунської академії якісну фотокопію суцільного тексту “Євангелія” Івана Мазепи арабською мовою, та привіз його електронний варіант в Україну.
  • З’ясувалося також, що в Алепо у 1706–1708 роках було надруковано декілька видань “Євангелія”, причому за підтримки кількох спонсорів, серед яких був Іван Мазепа.

Кілька років тому, очоливши дипломатичну місію поглиблення українсько-близькосхідних відносин, Ігор Осташ, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Лівані, розпочав пошуки арабського примірника “Євангелія” на території Лівану, який також належить до території Антіохійського патріархату.

І от, наприкінці 2019 року – року, коли Православна Церква України (ПЦУ) отримала Томос і стала незалежною від Москви – під час відвідин Баламандського монастиря у Лівані, у спеціальному Центрі консервації стародруків було знайдено один із ймовірних примірників.

Пошуки дослідника та дипломата Ігоря Осташа продовжилися у монастирі Святого Іоанна у Хиншарі. Це один із перших центрів друкарства на Близькому Сході, та монастир, що тепер також пов’язаний з іменем Івана Мазепи. У монастирі Святого Іоанна було знайдено два примірники Євангелія, надрукованого у місті Алепо друкарем Абдаллою Захером.

Присвята гетьману Мазепі

Безперечно, найбільша цінність книги, Мазепинського Євангелія 1708 року, в тому, що вона дала православним вірянам арабського світу можливість духовної розмови з Господом.

Однак пам’ятка має неабияке й дипломатичне значення. Вона показує дуже тісні взаємини православної Гетьманщини та Антіохійської церкви. І свідченням цього є слова глибокої вдячності Афанасія Даббаса гетьману Мазепі, що зафіксовані на початку “Євангелія”. Унікальна урочиста та піднесена за своїм стилем подяка возвеличує Івана Мазепу та його мудру державницьку політику.

«До Благочестивого, Височайшого та Світлішого
Пана Гетьмана всієї Малої Русі та військ її Царської Величності Запорізьких, Кавалеру Славетного ордена Святого Андрія Первозваного
Пану Ясновельможному Іоанну Мазепі.
Запис святих сказаній,
Чиїм коштом було видано мовою арабською,
надруковано Боже Святе Євангеліє.
Шановний Іоанне Мазепа, від усієї країни Арабської
Шану для Русичів ти маєш.
Вірний, як належить, вдосконалюєш себе, ревнителю без докорів,
Святі слова Божі своїм коштом видаєш задля інших.
Отже ти дав життя Книзі Божій, забезпечивши її друк необхідними коштами,
Провісництво божих слів зробив зрозумілим для віруючих країни Арабів.
Посів ти достойне місце, відвідавши міста Антіохії,
Мазепа Іоанне, Гетьмане щасливий
Та володар Малої Русі благочестивий.
Рятівник численних душ,
На славу Божою твоя милість,
Най вона завжди буде з тобою.
За це молитимуся
Вашої Величності смиренний у Бозі бажає
в країні Арабів благочестивий в обох станах».
(з книги “Український Ліван. І. Осташ)

Папір підбирали максимально подібний до оригіналу – кремового відтінку, щільність 110 г/м2, за тактильними властивостями максимально ідентичний оригіналу. Для цього взяли папір munken print cream, виготовлений у Північній Європі.

Частина накладу була випущена в максимально наближеному до оригіналу вигляді: у шкіряному переплетенні з тисненням і оздобленням ручної роботи, виконаної українським майстром Геннадієм Темнишевим.

Колір покровного матеріалу підбирали максимально подібний до первинного кольору оригіналу, хоч сучасна обкладинка від часу та постійного використання значно потемнішала і майже не лишилося слідів золотого тиснення. Тиснення золотом ідентичне до оригіналу, векторний малюнок для виготовлення кліше під нього спеціально перемальовувала дизайнер до найдрібніших деталей. Також на обкладинці присутнє так зване гаряче сліпе тиснення – рамка навколо золотого тиснення, повна відповідність першоджерела. Отже, було застосовано дві технології – тиснення золотою фольгою та сліпе гаряче тиснення.

Подивитись відео

У січні 2022 року відбулася, без перебільшень, епохальна подія! Мазепинське Євангеліє 1708 року було представлено у Мазепинській капелі “Софії Київської” та передане для колекції заповідника. У Софійському соборі експонуються факсимільні видання Реймського, Пересопницького, Луцького, Холмського Євангелій. Тож цілком логічно, що мазепинська реліквія зберігається також тут.

У чому головна цінність святині ?

Цінність Мазепинського Євангелія передусім у тому, що це історична знахідка, пам’ятка національної культури. До того ж, яка відкриває нові сторінки життя та діяльності одного з найпотужніших політичних діячів України. Ще більш важливо, що Євангеліє засвідчує ті державницькі процеси, які відбувалися на території України у XVIII столітті.

Іван Мазепа був потужним стратегом, у зовнішній політиці зокрема. Він будував міцні взаємини з різними державами. І ця пам’ятка, Євангеліє, розкриває особливості дипломатичних взаємин із Близьким Сходом, країнами Леванту.

Іван Мазепа ще тоді, три сторіччя тому, у своїх діях ставив культурну дипломатію на чільне місце. Він розумів, що лише через культуру, духовність можна підкорити серця інших народів.

Український гетьман профінансував видання богослужбових книг для користування православними всього арабського світу. Тобто він забезпечив чи не головну потребу людей – духовну. Саме тому Антіохійських патріарх Афанасій Даббас так красномовно оспівує гетьмана у своїй передмові до Євангелія.

Іван Мазепа заслужив собі беззаперечний авторитет на Близькому Сході. І цей його здобуток гріх не використати сьогодні. Фактично гетьман залишив такий собі подарунок для майбутньої України. Адже Євангелієм можна зараз дуже мудро і стратегічно скористатися.

Дивитись відео

За словами режисера фільму Станіслава Литвинова:
“Стрічка зафіксувала весь шлях Мазепинського Євангелія віддавна і дотепер. Це й історія шрифтів, які використані для його друку, і стародавні близькосхідні монастирі, де перебували його примірники й історія родини Антіохійського патріарха. Глядач матиме змогу помандрувати живописними місцями України та Лівану, які пов’язані з іменем українського гетьмана. Крім того, українському глядачеві буде цікаво побувати у серці Антіохійської церкви, пізнати глибше історію Лівану, Сирії, а арабському глядачеві, іноземцеві буде несподіванкою дізнатися про вплив України, вклад її освічених керманичів в культуру, духовність на Близькому Сході”.

Мета фільму – показати внесок України у розвиток світового християнства, підсилити значущість і самобутність Православної церкви України, а отже, пожвавити подальший процес її визнання іншими автокефальними церквами.

Дивитись фільм

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити вам найкращий досвід роботи на нашому веб-сайті. Натискаючи "Погоджуюся", Ви погоджуєтеся з нашою політикою використання файлів cookie. Погоджуюся