01
/
Ми розпочинаємо нашу мандрівку у часі й просторі між Україною та Ліваном з давнього Баальбека. Це місто пов’язане із життям святої великомучениці Варвари та спогадами Василя Григоровича-Барського.
Ми розпочинаємо нашу мандрівку у часі й просторі між Україною та Ліваном з давнього Баальбека. Є багато версій щодо походження його назви, але основними є дві, які спрощено можна перекласти як «Бог Бекаа» та «Місто Баала». Обидві вони пов’язані з іменем головного фінікійського божества Баала, який вважався богом блискавки і дощу, богом родючості.
А якщо до цього додати, що долина Бекаа завжди була житницею для цього регіону і навіть Римської імперії (чимось нагадує Україну як житницю Європи), то можна зрозуміти, чому в багатьох навколишніх селах були збудовані чисельні храми (святилища, капища) на честь бога Баала, а також двох інших божеств фінікійської тріади – Адона і Аштарут.
Олександр Македонський завоював це місто в 332 р. до н. е. Його наступники намагалися символічно поєднати в розбудові міста грецькі божества з місцевими фінікійськими (семітськими). Тому Птолемей, до якого відійшла Фінікія, дуже органічно назвав це місто Геліополісом, що в перекладі з грецької мови означає «місто сонця» чи «місто бога сонця» (тут також проглядається паралель між Баалом і Зевсом).
Імператор Август у 15 році до н.е. заснував дві колонії – Бейрут і Баальбек. З метою консолідації влади в регіоні, він почав споруджувати тут велетенські храми, які загалом будувалися протягом понад трьох століть. Завершені вони були під час панування династії Северів (193-235 рр.). Ця династія мала фінікійське походження, і перший з них – Септимій Север – народився в Африці, біля фінікійського Картагена. Як тут не згадати, що серед них також був і Каракалла, з нащадком якого, Іваном Каракаллою з Бальбека, можна прочитати за посиланням.
Архітектурний ансамбль поєднав релігійні вірування римлян і фінікійців, і три храми Юпітера (Баала), Бахуса (Адона) і Венери (Аштарут) були найвеличнішими спорудами на просторах всієї Римської імперії. А Геліополіс став притягувати до себе паломників з усього світу. Це було місто, яке за своїм статусом нагадувало теперішній Ватикан.
У 1728 р. київський мандрівник Василь Григорович-Барський під час своєї подорожі святими місцями дійшов аж до Баальбеку, і, вражений побаченим, зробив унікальний опис місць, пов’язаних із Св. Варварою.
Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити вам найкращий досвід роботи на нашому веб-сайті. Натискаючи "Погоджуюся", Ви погоджуєтеся з нашою політикою використання файлів cookie.
