01
/
(Дейр Ель Мухаллес) у с. Жун 1728 року
Гортайте донизу,
щоб дізнатись цікаве
14 липня Василь-Григорович Барський вирушив із Сайди до греко-католицького монастиря Дейр Ель Мухаллес, тобто Спаського.
Ось як про це пише у своїх подорожніх записках сам мандрівник:
“Затримавшись у Сидоні на два дні, почув я, ніби в горах побудовано якийсь новий монастир, що зветься Мухаллес, і стоїть він на схід від Сидону на відстані трьох годин ходу;
вирішив я відвідати його, і, зустрівши людей, які прямували туди, вирушив з ними, і гостював там два дні”.
Григорович-Барський у своїх “Мандрах…” знайомить нас із короткою історією святині:
“Цей монастир по-арабському називається Мухаллес, тобто Спас, заснований він не так давно, близько 1712 року, одним сидонським єпископом, котрий схотів прославитися, дотримуючись догматів папи римського; ім’я його — Єфимій”.
Він подає опис монастиря, розповідає про особливості служіння:
“Монастир стоїть на високій горі, у безлюдному місті, гарний і просторий, споруджений із великих каменів, обтесаних з чотирьох боків.
Проточної води тут немає, а є лише дощова, що її збирають з дахів.
Церква там велика й гарна, всередині її підтримують шість колон, підлога її вкладена великими гладенькими плитами; її купол підноситься вгору дугоподібно, але простягається в довжину понад усім храмом; дверей двоє — із заходу й півдня”.
“При монастирській стіні, з півночі, стоять трапезна та куховарня, а одразу за південними воротами церкви розташовані келії. Там живуть близько двадцяти ченців, але вони католики, тобто уніати, підлеглі римської церкви, як у Польщі василіани; їхній чин і церковна служба схожі на грецьку, але є дещо й від римських уставів. Читають двома мовами, як і в Сидоні, тобто арабською і грецькою…”
(Василь Григорович-Барський “Мандри по святих місцях Сходу з 1723 по 1747 рік”)
Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити вам найкращий досвід роботи на нашому веб-сайті. Натискаючи "Погоджуюся", Ви погоджуєтеся з нашою політикою використання файлів cookie.