01
/
Гортайте донизу,
щоб дізнатись цікаве
Український письменник та інтелектуал Микола Гоголь був багатогранною постаттю. Він постійно досліджував життя та прагнув нових вражень. Тож не дивно, що одна зі сторінок його життя пов’язана з Ліваном.
Подорож до святих місць була однією із заповітних мрій Миколи Гоголя, яку він здійснив у 1848 році.
Можливо, Миколу Гоголя вабив Близький Схід також і тому, що тут працював його близький друг та однокурсник по Ніжинські гімназії вищих наук — Костянтин Базилі.
Подивитись відео
Костянтин Базилі був відомим дипломатом, генеральним консулом в Сирії та Палестині, а також дослідником Близького Сходу. Тож саме він і посприяв заповітній подорожі Миколи Гоголя.
Подорож до святих місць письменник планував довгий час. Готуватись він почав іще у Києві, де як паломник у 1836 році відвідав київські святині.
Свій закордонний паспорт Микола Гоголь отримав аж 21 лютого 1847 року, адже певний час поїздка відкладалася через стан здоров’я і бюрократичні перепони. Відомо, що весь час у процесі приготувань до подорожі, Гоголь координував свої дії з Костянтином Базилі.
У листах, які Генеральний консул писав своєму другу Миколі Васильовичу, були вказані детальні інструкції щодо переїзду і паломництва.
Микола Гоголь намагався виконати всі побажання приятеля, щоб разом із ним здійснити цю важливу поїздку і приїхати на Близький Схід десь у січні 1848 року. Але прибув він трохи пізніше через стан здоров’я.
Дослідник творчості Гоголя Юрій Манн у своїй праці “Гоголь на Святій землі”зафіксував, коли ж саме прибув письменник у Ліван: “Близько 20 січня 1848 року Гоголь покинув Неаполь, щоб здійснити нарешті свою заповітну мрію — побувати на Святій землі. У перших числах лютого пароплав “Істамбул” пришвартувався у бейрутському порту, і Гоголь зійшов на берег.”
У Бейруті письменника зустрів його друг, дипломат Костянтин Базилі.
У столиці Лівану Микола Гоголь провів певний час у товаристві дружини Базилі — Маргарити Олександрівни. А згодом у супроводі Костянтина Михайловича вирушив до Єрусалима.
Дорога мандрівників пролягала через стародавні біблійні міста — Сидон (Сайду), Тір (Сур), Акру і Назарет, де пройшли дитячі роки Христа.
Цікаво, що з Ліваном Гоголя пов’язує й абсолютно інший період, пізніший аж на пів століття. Адже в 1900 році саме в Бейруті у журналі “Любнан” вийшла відома повість Миколи Гоголя “Тарас Бульба” арабською мовою в перекладі випускника Назаретської семінарії Халіля Бейдаса.
Завдяки цьому перекладу арабський читач на початку ХХ століття отримав змогу ознайомитися з історією та культурою українського народу, великим пропагандистом якої все своє життя був Микола Гоголь.
Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити вам найкращий досвід роботи на нашому веб-сайті. Натискаючи "Погоджуюся", Ви погоджуєтеся з нашою політикою використання файлів cookie.